Безпечна їжа. Як в Україні будуть гарантувати європейську якість продуктів
Україна нарешті зробила крок до європейської системи контролю над операторами ринку харчової продукції. Затверджено вичерпний перелік питань, які інспектор зможе задати під час аудиту або інспекції виробничих потужностей.
Так що ж варто про це знати критикам відновлення держконтролю, а також споживачам і бізнесу?
Суперечки навколо реформи законодавства з безпеки харчових продуктів ведуться давно, оскільки стосується вона не тільки Угоди про асоціацію і примх європейців, а, власне, життя і здоров’я українців. У той же час без її належної імплементації:
Україна в будь-який момент може втратити європейський ринок, який почав відкриватися для українського бізнесу як альтернатива втраченому російському.
Звісно, що вимоги в Європі – в рази вище.
Однак це на користь як українцям, які отримають більше гарантій безпеки продукції, так і бізнесу – завдяки підвищенню конкурентоспроможності. Оскільки відповідність європейським вимогам – найсуворішим в світі – підвищує їхні шанси на інших міжнародних ринках.
Для цього вже чимало зроблено. Так, з 20 вересня 2014 року набрав чинності новий євроінтеграційний закон про основні засади та вимоги до безпеки і якості харчових продуктів. І його положення поступово набирають силу. Зокрема, це перехідні періоди для впровадження принципів нової системи контролю за безпекою харчової продукції HACCP.
Зокрема, з 20 вересня 2016 року всі потужності, які виробляють харчову продукцію, повинні ввести гігієнічні вимоги, які є невід’ємною частиною і основою процедур, заснованих на принципах системи HACCP.
Не менш важливі зміни відбудуться вже в цьому році. З 20 вересня 2017 року якоїсь процедури, засновані на принципах НАССР, стануть обов’язковими для потужностей, які здійснюють діяльність з харчовими продуктами, в складі яких є неперероблені інгредієнти тваринного походження (крім малих потужностей) – сирі м’ясо, риба і молоко, яйця і т.п.
Ця вимога, наприклад, буде стосуватися потужностей з розбирання м’яса, молоко переробних підприємств, ковбасних цехів, закладів, які використовують сирі яйця, і т.п.
А через рік, з 20 вересня 2018 року, ця вимога поширюватиметься на потужності, які здійснюють діяльність з харчовими продуктами, в складі яких відсутні необроблені інгредієнти тваринного походження.
І нарешті, з 20 вересня 2019 року ця вимога пошириться на малі потужності (постачають товар кінцевому споживачеві, персонал менше 10 осіб, площа – 400 кв. М або потужності, які не постачають продукти кінцевого споживача, з персоналом менше 5 осіб).
Однак виникає інше, не менш важливе питання. Закон про безпечність та якість харчових продуктів лише окреслює можливі вимоги до проведення перевірок операторів ринку харчової продукції.
Для Європи це питання вкрай важливий, оскільки здоров’я її громадян – на першому місці, а ефективність системи держконтролю є гарантією його збереження.
Оскільки в Україні на сьогодні відсутня система контролю, аналогічна європейській, то в ЄС, м’яко кажучи, стурбовані тим, що небезпечна українська харчова продукція потрапить на їх прилавки. Тому вітчизняні експортери вже давно не впевнені в продовженні свого «статусу» європейського постачальника.
Необхідний євроінтеграційний законопроект про державний контроль №0906 допрацьовується спільно з депутатами та експертами до повторного другого читання. Без нього реформа не буде повноцінною. Причому тут
варто відразу зняти можливе питання про посилення зарегульованості і збільшенні можливостей для корупції при проведенні нових державних перевірок.
Кілька днів тому були оприлюднені так звані «чек-листи» – вичерпний перелік питань, які інспектор зможе задати під час аудиту підприємства в рамках здійснення державного контролю.
Перший список питань стосуватиметься гігієнічних вимог щодо поводження з харчовими продуктами (наказ Мінагрополітики від 06.02.2017 № 42).
Другий – вимог законодавства щодо постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, тобто НАССР (наказ Мінагрополітики від 06.02.2017 № 41).
Тобто це форми актів, що відрізняються видом вимог, встановлених законодавством про безпеку, а також окремими показниками якості харчових продуктів, які підпадають під державний контроль, за результатами якого і складається відповідний акт.
Відповідно, перший акт щодо гігієнічних вимог повинен був почати діяти з 20 вересня 2016 року для всіх потужностей, що виробляють або що вводять в обіг харчову продукцію. Другий – з 20 вересня 2017 року – для потужностей, які здійснюють діяльність з харчовими продуктами, в складі яких є неперероблені інгредієнти тваринного походження (крім малих потужностей) і які повинні дотримуватися процедур, засновані на принципах НАССР.
Затвердження цих чек-листів – це важливий крок, істотно змінює підхід до проведення держконтролю в Україні.
Так в чому ж полягають відмінності?
Перш за все, варто відзначити, що перелік питань, які державний інспектор зможе задати при проведенні державного контролю за операторами ринку харчової продукції, буде у відкритому доступі.
Тобто бізнес точно знатиме, про що інспектор зможе запитати, а про що – ні, а кожне невідповідність він повинен буде чітко обґрунтувати.
Наприклад, раніше цього не було, і недобросовісний інспектор, грубо кажучи, міг легко «причепитися» до того чи іншого аспекту діяльності підприємства.
Тому нові переліки питань є вичерпними – інспектор не зможе нічого додати від себе, тільки те, що вже є в чек-листі. Кожне питання містить посилання на конкретну вимогу законодавства.
Варто також додати, що серед відповідей на питання, крім «так», «ні», «не потрібно» і «докладний опис виявлених невідповідностей», є варіант, якого раніше не було. Це – «незначне невідповідність», яке не впливає на безпечність харчового продукту і його відповідність вимогам законодавства, не передбачає позачергових перевірок і є виключно мірою для попередження порушення.
Тобто за це «незначне невідповідність» оператор ринку не несе відповідальності, однак повинен його виправити.
Ще одна позитивна для бізнесу особливість цих чек-листів полягає в тому, що вони оцінюють, наскільки оператору ринку вдалося досягти мети – дотримання законодавства в сфері безпеки харчової продукції, а не методи її досягнення, які бізнес вибирає сам. Тому це також істотно зменшує ризик корупції в процесі проведення державного контролю, а також розширює сферу відповідальності бізнесу.
У той же час для споживачів перевірки підприємств за новою системою держконтролю і відповідним чек-листів означатиме контроль процесу, а не продукту.
Саме контроль на рівні процесів є найкращою гарантією безпеки продукту. Тоді як відстежити порушення на етапі готової продукції дуже складно. Тому
контроль за всіма етапами процесу виробництва та реалізації харчової продукції зменшує ризик того, що небезпечні продукти потраплять до споживача.
Крім того, впровадження в практику держконтролю відповідних чек-листів – значний плюс для вітчизняних експортерів харчової продукції в ЄС, де діє аналогічне оцінювання. Відповідно, і в Україні при написанні і затвердження списків питань орієнтувалися на максимальне врахування європейських стандартів.
Тому, навіть незважаючи на відсутність еквівалентної європейської системи державного контролю, вже сам факт затвердження чек-листів служить позитивним сигналом.
Що ж стосується частоти перевірок підприємств, які займаються виробництвом і реалізацією харчової продукції, то вона буде залежати від оцінки ризиків, пов’язаних з типом продукції.
Однак для того, щоб належним чином заробила оцінка на базі ризик-орієнтованого підходу, повинен бути прийнятий законопроект №0906 про державний контроль. Він також вкрай необхідний для досягнення ефективності від затвердження чек-листів і, відповідно, євроінтеграційної реформи в сфері безпеки харчової продукції.
Автори:
Любов Акуленко, виконавчий директор ГО «Український центр європейської політики»
Юрій Оголошений, старший експерт проекту «Удосконалення системи контролю безпеки харчових продуктів в Україні»
P.S.
Дякуємо за використання матеріалів статті »Європейську правду», http://www.eurointegration.com.ua/.
На нашому сайті pecb.com.ua Ви зможете отримати повну інформацію по тренінгам на основі міжнародних стандартів, в тому числі ISO 22000 харчова безпека, на який з 01.05 2017 року в нас діє спеціальна пропозиція!